субота, 5 серпня 2017 р.

Методичні рекомендації щодо викладання інформатики у 2017/2018 навчальному році

М.Г. Бабій, методист науково-методичного центру природничо-математичних дисциплін ІППОЧО
У 2017/2018 навчальному році (наказ МОН № 804 від 07.06. 2017 «Про оновлені навчальні програми для учнів 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів») вивчення інформатики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладах області здійснюватиметься за оновленою навчальною програмою відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1392, з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20.04.2011 №462), яка розміщена за посиланням http://osvita.ua/school/program/program-5-9/56131/.

У 2017/2018 навчальному році робочі навчальні плани розробляються:
·                   для 1-4 класів – за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОН України від 10.06.2011 №572 (зі змінами);
·                   для 5-9 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 03.04.2012 №409 (зі змінами);
·                   для 10-11 класів – за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 №834 (із змінами).

Основні зміни в програмі з інформатики для учнів 5-9 класів

Робочою групою було розглянуто всі пропозиції щодо зміни програми, які надійшли від громадськості через платформу ЕдЕра. Певна частина пропозицій не могла бути задоволена в рамках теперішнього процесу, наприклад, щодо поділу інформатики на два предмети; ці пропозиції відхилено.

1. Розкрито компетентнісний потенціал навчального предмета, у пояснювальній записці наведено таблицю, де вказано, як розкриваються в предметі ключові компетентності.
2. Пояснено, як відображаються в предметі наскрізні змістові лінії.
3. У кожній темі розкрито компетентнісні результати навчання згідно зі структурою компетентності за складниками: знаннєвим, діяльнісним, ціннісним. Стовпець очікуваних компетентнісних результатів наведено зліва, змісту навчального матеріалу – справа.
4. Видалено частини пояснювальної записки, що не стосуються власне навчального предмету, наприклад, посилання на санітарні норми.
5. Видалено кількості годин, що відводяться на вивчення окремих тем, однак до пояснювальної записки додано вимогу, що на вивчення тем лінії «Основи алгоритмізації та програмування» має відводитися не менше 40% навчального часу в 5-8 класах і не менше 30% навчального часу в 9 класі.
6. З усіх класів видалено теми «Повторення вивченого» та «Проектна діяльність». Проектну методику рекомендується застосовувати протягом всього навчального року, а не однієї теми.
7. Виконано такі перенесення тем між класами:
a). матеріал теми «Служби та ресурси Інтернету» із 6 класу поділено між 5 та 7 класами; роботу з електронною поштою перенесено в 7 клас;
b). комп’ютерну графіку перенесено з 8 класу в 6-ий;
c). тему «Текстовий процесор» перенесено з 9 класу у 8-ий та перейменовано;
d). тему «Створення та публікація веб-ресурсів» перенесено з 9 класу у 8;
e). у 9-ий клас додано теми «Основи баз даних» і «3D-графіка».
8. Упорядковано матеріал у темах, що вивчаються концентрично: у текстовому процесорі в 5 клас перенесено роботу зі списками, а в табличному процесорі діаграми тепер вивчаються лише в 9 класі.
9. Уникнуто надмірної деталізації змісту навчального матеріалу та вимог до навчальних досягнень.
10. Додаток із переліком компетентнісних задач винесено в окремий документ.
11. З метою дотримання міжпредметних зв’язків робочій групі з оновлення програми з математики запропоновано перенести теми «Координатна площина» та «Від’ємні числа» в 5 клас.
Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування їхньої національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.
Випускник основної школи – це патріот України, який знає її історію; носій української культури, який поважає культуру інших народів; компетентний мовець, що вільно спілкується державною мовою, володіє також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, має бажання й здатність до самоосвіти, виявляє активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатний до підприємливості й ініціативності, має уявлення про світобудову, бережно ставиться до природи, безпечно й доцільно використовує досягнення науки й техніки, дотримується здорового способу життя.
Мета базової загальної середньої освіти досягається шляхом реалізації таких завдань інформатичної освіти:
    визначати й формулювати в різноманітних життєвих ситуаціях задачі, для розв’язання яких можна залучити цифрові пристрої та інформаційні технології;
    знаходити, подавати, перетворювати, аналізувати, узагальнювати та систематизувати дані, необхідні для розв’язання життєвих задач;
    застосовувати алгоритмічний та системний підходи, створювати та аналізувати інформаційні моделі для ефективного розв’язання задач, що постають у житті, навчальній та професійній діяльності;
    вільно, відповідально й безпечно використовувати сучасні інформаційні технології та цифрові пристрої, а також самостійно опановувати нові;
    створювати інформаційні продукти, працюючи індивідуально або в команді;
    критично оцінювати інформацію та її вплив на людину й суспільство, переваги та ризики використання ІТ для себе, суспільства й довкілля;
    усвідомлювати етичні, суспільні, культурні та правові норми й дотримуватися їх під час роботи з інформацією та використання інформаційних технологій.
В основу навчального курсу «Інформатика» для 5-9 класів покладено розвивально-компетентнісний підхід, що передбачає формування предметних та ключових компетентностей, а також розвиток певних мисленнєвих навичок. Предметні компетентності формуються завдяки виконанню перелічених вище завдань. Роль курсу інформатики у формуванні ключових компетентностей:
1.     Спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
Уміння:
створювати інформаційні продукти та грамотно і безпечно комунікувати з використанням сучасних технологій державною (і рідною у разі відмінності) мовою;
висловлюватись та спілкуватися на тему сучасних інформаційних технологій з використанням відповідної термінології.
Ставлення:
усвідомлення комунікаційної ролі ІТ;
уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на ІТ-тематику;
надавання переваги використанню програмних засобів та ресурсів з інтерфейсом державною (і рідною у разі відмінності) мовами.
2.     Спілкування іноземними мовами.
Уміння:
використовувати програмні засоби та ресурси з інтерфейсом іноземними мовами;
використовувати програмні засоби для перекладу текстів та тлумачення іноземних слів;
оперувати базовою міжнародною ІТ-термінологією.
Ставлення:
усвідомлення ролі ІТ в інтерперсональній комунікації в глобальному контексті;
розуміння необхідності володіння іноземними мовами для онлайн-навчання й активного залучення до європейської та глобальної спільнот, усвідомлення своєї причетності до них.
3.     Математична компетентність.
Уміння:
розуміти, використовувати та створювати математичні моделі об’єктів та процесів для розв’язування задач із різних предметних галузей засобами інформаційних технологій.
Ставлення:
усвідомлення ролі математики як однієї з основ ІТ.
4.     Основні компетентності у природничих науках і технологіях.
Уміння:
застосовувати логічне, алгоритмічне, структурне та системне мислення для розв’язування життєвих проблемних ситуацій;
планувати та проводити навчальні дослідження та комп’ютерні експерименти в галузі природничих наук і технологій;
послуговуватися технологічними пристроями.
Ставлення:
усвідомлення міждисциплінарного значення інформатики;
усвідомлення ролі наукових ідей у сучасних інформаційних технологіях.
5.     Інформаційно-цифрова компетентність.
Розкривається у змісті предмета.
6.     Уміння вчитися впродовж життя.
Уміння:
організовувати свою діяльність з використанням програмних засобів для планування та структурування роботи, а також співпраці з членами соціуму;
самостійно опановувати нові технології та засоби діяльності.
Ставлення:
виявлення допитливості, наполегливості, упевненості, уміння мотивувати себе до навчальної діяльності, долати перешкоди як ключові чинники успіху навчально-пізнавального процесу інформатики;
усвідомлення необхідності та принципів навчання протягом усього життя;
усвідомлення відповідальності за власне навчання.
7.     Ініціативність і підприємливість.
Розкривається через наскрізну змістову лінію.
8.     Соціальна та громадянська компетентності.
Розкривається через наскрізну змістову лінію.
9.     Обізнаність та самовираження у сфері культури.
Уміння:
грамотно й логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування та взаємодії у віртуальному просторі;
враховувати художньо-естетичну складову при створенні інформаційних продуктів (сайтів, малюнків, текстів тощо).
Ставлення:
культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття в глобальному інформаційному суспільстві;
усвідомлення впливу інформатики та інформаційних технологій на людську культуру та розвиток суспільства.
10.                       Екологічна грамотність і здорове життя.
Розкривається через наскрізну змістову лінію.

Завдяки розвивальному компоненту курс інформатики має розвивати в учнів аналітичне, синтетичне, логічне й критичне мислення, творчі здібності, естетичний смак, толерантність та повагу до чужого інтелектуального продукту, здатність аналізувати різноманітні процеси та явища й з’ясовувати їхні причинно-наслідкові та структурні зв’язки. Хоча розвиток зазначених здатностей і мисленнєвих навичок не є винятково завданням навчання інформатики, а відбувається не меншою мірою під час вивчення інших навчальних предметів, саме в процесі навчання інформатики закладаються основи таких умінь:
             визначати послідовність дій, які необхідно виконати для розв’язування певних задач, тобто розробляти алгоритми;
            подавати алгоритми в певному формальному вигляді та виконувати їх;
            використовувати алгоритмічні структури;
            застосовувати алгоритми для опрацювання різнотипних повідомлень;
            добирати якомога ефективніший алгоритм розв’язування задачі
(на зазначених уміннях базується алгоритмічне мислення);
            визначати параметри об'єктів та їхні можливі значення;
            класифікувати явища та об'єкти;
            знаходити структурні зв'язки між класами об'єктів, класифікувати знайдені зв’язки;
            подавати дані в табличному та графічному вигляді, інтерпретувати дані, подані графічно;
            формулювати задачі з опрацювання структур даних і формалізувати їх з метою подальшого автоматизованого розв’язування з використанням ІКТ-засобів (зазначені вміння є основою структурного мислення).

Структура курсу

Курс «Інформатика» розрахований на 245 годин і вивчається в межах інваріантної частини навчального плану.
Розподіл годин на вивчення курсу інформатики за класами:
5 клас: 1 год в тиждень, загальна кількість годин – 35
6 клас: 1 год в тиждень, загальна кількість годин – 35
7 клас: 1 год в тиждень, загальна кількість годин – 35
8 клас: 2 год в тиждень, загальна кількість годин – 70
9 клас: 2 год в тиждень, загальна кількість годин – 70
Усього – 245
Зміст навчального предмета «Інформатика» містить фундаментальну складову, що реалізується шляхом вивчення основ науки «Інформатика», має прикладну спрямованість, яка реалізується в процесі виконання учнями практичних завдань з використанням комп’ютера у формі, яку добирає вчитель: вправ, практичних, контрольних чи тематичних робіт, розв’язування компетентнісних задач, виконання індивідуальних і групових навчальних проектів тощо, а також застосування інших організаційних форм діяльності учнів й інноваційних методів навчання.
 Курс «Інформатика» вибудовується за такими предметними змістовими лініями:
            інформація, інформаційні процеси, системи, технології;
            комп’ютер як універсальний пристрій для опрацювання даних;
            телекомунікаційні технології;
            інформаційні технології створення й опрацювання інформаційних об’єктів;
            моделювання, алгоритмізація й програмування.
З метою дотримання принципів науковості й доступності програмою передбачено послідовне ускладнення навчального матеріалу кожної з названих вище змістових ліній та умовне виокремлення двох змістових рівнів.
Перший рівень (5-7 класи) – продовження розпочатого в початковій школі ознайомлення з базовими поняттями курсу (табл. 3). На цьому рівні не ставиться завдання глибокого та вичерпного вивчення ІКТ, а зроблено акцент на набутті навичок їхнього практичного застосування, а також на розвивальній спрямованості навчання. З метою врахування вікових особливостей учнів допускається використання навчально-імітаційних програмних засобів і середовищ, зокрема для підтримки вивчення розділу «Алгоритми й програми».
Розділи курсу в 5-7 класах:
5 клас:
      Інформаційні процеси та системи
      Мережеві технології та Інтернет
      Опрацювання текстових даних
      Алгоритми та програми
6 клас:
      Комп’ютерні презентації
      Комп’ютерна графіка
      Алгоритми та програми
7 клас:
      Служби Інтернету
      Опрацювання табличних даних
      Алгоритми та програми
Другий рівень (8-9 класи) – повноцінне формування ключових та предметних ІТ-компетентностей. На цьому рівні, зокрема, має формуватися понятійний апарат, достатній для набуття вищезазначених компетентностей. Для цього рекомендується використовувати повнофункціональні, а не імітаційні програмні засоби та середовища.
Розділи курсу у 8-9 класах:
8 клас:
      Кодування даних та апаратне забезпечення
      Опрацювання текстових даних
      Створення та публікація веб-ресурсів
      Опрацювання мультимедійних об’єктів
      Алгоритми та програми
9 клас:
      Програмне забезпечення та інформаційна безпека
      3D-графіка
      Опрацювання табличних даних
      Бази даних. Системи керування базами даних
      Алгоритми та програми
Очікувані результати навчання вказано в змістовому розділі програми для кожної теми курсу в кожному класі. Час, що необхідний для досягнення цих результатів, визначається вчителем залежно від рівня попередньої підготовки учнів, обраної методики навчання, наявного обладнання тощо. Однак на опанування тем змістової лінії «Моделювання, алгоритмізація та програмування» має приділятися не менше 40 % навчального часу в 5-8 класах і не менше 30% в 9 класі. За потреби вчитель може змінювати порядок вивчення тем, не порушуючи змістових зв’язків між ними.

Наскрізні змістові лінії

Наскрізні змістові лінії є соціально значущими надпредметними темами, які допомагають формувати в учнів уявлення про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання в різних ситуаціях. Вони є засобом інтеграції ключових і предметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів. Відображення наскрізних змістових ліній у курсі інформатики:
1. Екологічна безпека та сталий розвиток.
5-7 класи: розуміння інноваційного потенціалу ІТ як ключового фактору суспільного розвитку. Знання обов’язків щодо утилізації технологічних пристроїв та її значення в збереженні довкілля.
8-9 класи: Проведення досліджень та розв’язання проектних задач на тему охорони довкілля з використанням засобів обробки текстової, табличної та графічної інформації. Уміння оцінювати та опановувати нові технології як засіб саморозвитку.
Створення персонального освітньо-комунікаційного середовища для навчання протягом життя, саморозвитку та самореалізації себе як члена соціуму.
2. Громадянська відповідальність.
5-7 класи: виховання поваги до прав і свобод, зокрема, свободи слова й конфіденційності особистості та даних в Інтернеті. Створення інформаційних продуктів громадянської та патріотичної тематики. Використання легального програмного забезпечення та контенту. Виховання відповідального ставлення й громадянської позиції щодо дотримання норм ліцензування програмного забезпечення та авторських прав.
8-9 класи: Формування здатності вести дискусію та відстоювати свою позицію щодо актуальних питань функціонування громадянського суспільства, пов’язаних зі сферою ІТ, наприклад, про рівний доступ та цифрову нерівність, віртуальний світ, штучний інтелект, ІТ-юриспруденцію, авторське право на інформаційний продукт, кібербезпеку. Знання й дотримання законів щодо захисту даних, усвідомлення відповідальності за їхнє порушення.
3. Здоров'я і безпека.
5-7 класи: Дотримання правил безпеки життєдіяльності під час роботи
з ІТ-пристроями. Уміння критично оцінювати здобуту з Інтернету інформацію й знати методи перевірки її надійності. Формування свідомого ставлення до впливу сучасних пристроїв і контенту на здоров'я та інтелектуальний розвиток. Обмеження впливу небезпечних соціальних мережевих груп на учнів та захист їх від затягування в ці групи. Формування знань про ризики встановлення та використання ПЗ.
8-9 класи: Навчання плануванню власного часу, діяльності та відпочинку з використанням інформаційних технологій. Формування ставлення до проблем та наслідків комп'ютерної залежності, уміння її уникати та мінімізувати негативний вплив комп’ютерних технологій на власне здоров’я. Уміння захищати себе й комп’ютерні пристрої від ІТ-загроз. Навчання методам захисту власних інформаційних продуктів, наприклад, через використання сеансів користувача, надійних паролів тощо.
4. Підприємливість та фінансова грамотність.
5-7 класи: Використання інструментів планування та спільної роботи, робота в команді. Розвиток уміння визначати всі можливі варіанти розв’язання проблеми та перевіряти результати.
8-9 класи: Здатність генерувати та реалізовувати ідеї з використанням ІТ. Знання основ підприємництва в ІТ-сфері. Розуміння ролі інтернет-технологій як засобу маркетингу та підприємницької діяльності. Використання електронних таблиць для фінансових розрахунків.

Характеристика умов навчання

Відповідно до чинних нормативних документів, кожний урок проводиться в комп’ютерному класі. Класи діляться на підгрупи так, щоб кожен учень був забезпечений індивідуальним робочим місцем за комп’ютером. Поділ на підгрупи здійснюється відповідно до наказу МОН України №128 від 20.02.2002  «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних начальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп продовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах» (наказ Департаменту освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації №304 від 13.06.2017 «Про структуру 2017/2018 навчального року та робочі навчальні плани загальноосвітніх навчальних закладів», п.1.5).
Умови навчання повинні забезпечувати ефективне засвоєння учнями програмового матеріалу та відповідати вимогам щодо безпеки життєдіяльності учасників навчального процесу.
Програмою не обмежується використання вчителем різних видів апаратного та програмного забезпечення за умови відповідності його вимогам  Програми.
Для успішного виконання вимог Програми рекомендовано підключення комп’ютерного класу до швидкісного Інтернету.
Також на уроках інформатики рекомендуємо обов'язково ознайомлювати учнів із ресурсами для самоосвіти (враховуючи вікові особливості).
Перелік деяких корисних ресурсів для самоосвіти учнів:
Ставлячи перед учням завдання, пов’язані з використанням ресурсів мережі Інтернет, потрібно постійно вести роз’яснювальну роботу з безпечного використання, правил етичної поведінки та дотримання авторських прав.
Оцінювання навчальних досягнень учнів з інформатики протягом навчання здійснюється шляхом тематичного оцінювання. Для ефективного контролю успішності учнів не досить лише виявити, що вони знають, а й що уміють.
Оцінювання учня має складатися з двох компонентів: числового балу, який фіксує результат перевірки знань, умінь і навичок школярів, рівня сформованості компонентів компетентностей, і вербального оцінного судження, яке характеризує якість навчальної діяльності учня/учениці, ставлення до навчання, старанність.
При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:
• характеристики відповіді: правильність, цілісність, повнота, логічність, обґрунтованість;
• якість знань: осмисленість, глибина, гнучкість, дієвість, системність, узагальненість, міцність;
• сформованість ключових та предметних компетенцій;
• рівень володіння розумовими операціями: аналізом, синтезом, порівнянням, абстрагуванням, класифікацією, узагальненням тощо;
• розвиток творчих умінь (уміння виявляти проблеми, формулювати гіпотези, перевіряти їх).
При вивченні курсу інформатики передбачається проведення різних видів практичних робіт: демонстраційних, тренувальних, практичних, лабораторних, які спрямовані на відпрацювання окремих технологічних прийомів, а також практикумів – інтегрованих практичних робіт (проектів), орієнтованих на отримання цілісного змістовного результату. У завданнях до практичних робіт слід передбачати використання актуального для учнів змістовного матеріалу й завдань з інших предметних областей. Встановлення кількості практичних робіт з обов’язковим оцінюванням і кількості тематичних оцінювань у курсі інформатики повинно здійснюватися з урахуванням обсягу навчального часу, що відводиться на викладання предмету в конкретному класі.
Рекомендуємо тематичне оцінювання здійснювати в кінці кожної теми навчальної програми, об’єднуючи роботи з невеликих тем (до 5 годин) із наступними підсумковими роботами на кожному 8-10 уроці, а кількість практичних робіт з обов’язковим оцінюванням рекомендуємо встановлювати на рівні 25% від загального обсягу навчального часу, який відводиться на вивчення предмету (якщо в тексті навчальної програми відсутній перелік практичних робіт з обов’язковим оцінюванням). Оцінки за обов’язкові роботи мають бути занесені вчителем до класного журналу. Інші види практичної діяльності учнів (демонстраційні, тренувальні роботи, практикуми) оцінюються в разі потреби.

Особливості вивчення інформатики за навчальною програмою
для навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів
природничо-математичного циклу у 2017/18 н. р.
Навчальна програма «Інформатика. 5-9 класи. Для навчальних закладів з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу» рекомендована Міністерством освіти і науки України (лист від 17.07.2013 №1/11-11636 (Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2012. – № 6. – С. 3-14)). За цією навчальною програмою у 2017/18 н. р. можуть працювати учні 7-9 класів.
Особливості вивчення інформатики за навчальною програмою
для учнів 8-9 класів навчальних закладів
з поглибленим вивченням інформатики у 2017/18 н. р.
В 2017/18 навчальному році поглиблене вивчення навчання інформатики у 8-9-х класах проводиться за навчальною програмою "Інформатика. 8-9 класи загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням інформатики". Навчальною програмою передбачено 4 години на тиждень вивчення інформатики за рахунок двох годин з інваріантної складової навчального плану та двох годин з варіативної складової.
На вивчення інформатики за цією навчальною програмою можливо перейти як з основної програми, так і з програми для навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу. Вчитель, переходячи на програму поглибленого вивчення інформатики має визначитися із засобами навчання і рівнем навчальних задач. Якщо учні навчалися за програмою для навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням предметів природничо-математичного циклу, можна як об'єкт вивчення і засіб навчання використовувати графічний редактор Inkscape, інакше — обмежитися графічним компонентом офісного пакету, або збільшити обсяг навчального часу на освоєння інтерфейсу Inkscape і прийомів роботи з ним.
Як вже було зазначено, вивчення електронних таблиць, яке здійснюється вже на більш високому рівні, ніж у сьомому класі, має забезпечити актуалізацію, систематизацію й узагальнення знань з моделювання (формула — модель об'єкта, діаграма — модель об'єкта), перенесення отриманих знань на розв'язування задач з інших галузей знань, що сприятиме підвищенню мотивації навчання і формуванню надпредметних компетентностей. Також необхідно використати навчання роботі з електронними таблицями як нагоду для пропедевтики понять "типізація даних", "структури даних" та понять "відношення" і "запит" як основних для наступного вивчення баз даних.
Вивчення програмування за цією навчальною програмою розпочинається з процедурного програмування.
Особливості вивчення інформатики за навчальною програмою
для учнів 10-11 класів навчальних закладів
(рівень стандарту) у 2017/18 н.р.
У 10 та 11 класах (рівень стандарту) вивчення інформатики у 2017/2018 н.р. буде відбуватися за оновленою навчальною програмою (http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html), затвердженою наказом Міністерства освіти і науки України від 14.07.2016 №826 «Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів».
Варіативна складова під час викладання інформатики
Рекомендуємо вивільнені навчальні години або додаткові навчальні години, узяті з варіативної складової навчальних планів, використовувати або на збільшення часу для вивчення окремих тем курсу, або на поглиблене вивчення тем за програмами курсів за вибором.
Звертаємо увагу на те, що у випадку, коли для викладання інформатики до навчальних планів уведено 2 години на тиждень за рахунок інваріантної частини навчального плану в 5-9-их класах, розширення програми здійснюється за рахунок ведення спецкурсів з грифом МОН України.
При підготовці до 2017/2018 навчального року для вибору курсів з інформатики за рахунок варіативної складової навчальних планів використовуємо як орієнтовний перелік для варіативної складової у відповідності до листа МОН від 17.08.2016 №1/9-434 «Про переліки навчальної літератури, що має відповідний гриф Міністерства освіти і науки України, для використання у загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році».
 ПЕРЕЛІК
навчальних програм, підручників та навчально-методичних посібників, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для використання в основній і старшій школі в загальноосвітніх навчальних закладах у 2016/2017 навчальному році
ОСНОВНА І СТАРША ШКОЛА
Інформатика
Навчальні програми курсів за вибором та факультативів:
1.      «Електронний збірник програм з інформатики для варіативної складової навчальних планів», 1-11 класи (http://ciit.zp.ua/in dex.php/ourwork/ informatic/inform programs, листи ІІТЗО від 13.02.2013 №14.1/12-Г- 56 - №14.1/12-Г-65);
2.      Навчальна програма «Основи програмування» (автори Вапнічний С.Д., В.В.Зубик, В.А.Ребрина), 7-9 класи (http://info.hoippo.km.ua/do novogo navchalnogo roku.html, лист ІІТЗО від 11.08.2012 № 1.4/18-Г- 710);
3.      Навчальна програма «Офісні інформаційні технології» (автори В.О. Потієнко, Г.І.Гочеряк), 8-11 класи (журнал «Комп'ютер в школі та сім'ї», лист ІІТЗО від 03.04.2014 №14.1/12-Г- 1057);
4.      Навчальна програма курсу за вибором «Основи інтернету речей» (автори Ю.В. Бойко, М.О.Войцеховський, С.М.Дзюба, Т.Г.Проценко), 8-11 класи (лист ІМЗО від 04.07.2016 №2.1/12-Г-466);
5.      Навчальна програма курсу за вибором «Бази даних в інформаційних системах» (автори В.Д.Руденко, В.В.Лапінський), 10-11 класи (журнал «Комп'ютер в школі та сім'ї», лист ІІТЗО від 20.05.2013 №14.1/12-Г- 199);
6.      Навчальна програма курсу за вибором «Операційні системи» (автори В.Д. Руденко, В.В.Лапінський, О.О. Жугастров), 10-11 класи (журнал «Комп'ютер в школі та сім'ї», лист ІІТЗО від 27.11.2013 №14.1/12-Г- 655);
7.      Навчальна програма курсу за вибором «Основи робототехніки» (автор Кожем'яка Д.І.), 5-9 класи (Лист ІМЗО від 04.12.2015 № 2.1/12-Г-106);
8.      Навчальна програма курсу за вибором «Сліпий метод друку» (автор Н.В.Глюз), 5-6 класи (журнал «Комп'ютер в школі та сім'ї» №2, 2014 рік, Лист ІІТЗО від 1.10.2013 №14.1/12-Г-604);
9.      Навчальна програма курсу за вибором «Хмарні сервіси Office 365» (автори С.Г.Литвинова, Г.С.Амбросімова), 5-8 класи (лист ІІТЗО від 9.12.2014 №14.1/12-Г-1922);
10.  Навчальна програма факультативного курсу «Основи опрацювання мультимедійних даних» (автор О.М.Крутієнко), 7-9 класи (Миколаївський ОІППО, лист ІІТЗО від 26.06.2015 №14.1/12-Г- 835);
11.  Програма курсу за вибором «Введення в мережі. Маршрутизація і комунікації» (автори С.М.Дзюба, Т.В.Ткаченко, Ю.В.Бойко, М.О.Войцеховський), 10-11 класи (газета «Інформатика», лист ІІТЗО від 26.06.2015 №14.1/12-Г- 824);
12.  Програма курсу за вибором «Основи апаратного та програмного забезпечення роботи комп'ютера» (автори Ю.В.Бойко, М.О.Войцеховський, С.М.Дзюба, Т.Г.Проценко), 10-11 класи (газета «Інформатика», лист ІІТЗО від 26.06.2015 №14.1/12-Г- 823);
13.  Програма курсу за вибором «Основи програмування на C(автори М.О. Войцеховський, Т.Г.Проценко), 10-11 класи (газета «Інформатика», лист ІІТЗО від 13.01.2012 №14.1/12-Г- 10);
14.  Програма курсу за вибором «Інформаційні технології в економіці» (автори Є.В.Мотурнак, В.А.Костюков, Т.Г.Ніколаєв), 10-11 класи (журнал «Комп'ютер в школі та сім'ї», лист ІІТЗО від 15.08.2012 №14.1/12-Г-223);
15.  Програма курсу за вибором «Інформаційні технології проектування. основи автоматизованого проектування» для учнів 10-11 класів інформаційно- технологічного профілю (автори С.М. Дзюба, В.А.Пасічник), 10-11 класи (газета «Інформатика», лист ІІТЗО від 13.01.2012 №14.1/12-Г-8);
16.  Програма курсу за вибором «Інформаційні технології у бізнесі» для учнів 10-11 класів інформаційно- технологічного та технологічного профілів (автори С.М.Дзюба, О.О.Заставнюк, М.О.Войцеховський), 10-11 класи (газета «Інформатика», лист ІІТЗО від 13.01.2012 №14.1/12-Г-9);
17.  Проектування робототехнічних систем (автори І.В.Кіт, О.Г.Кіт), 7-9 класи (журнал «Комп'ютер в школі та сім'ї», листи ІІТЗО від 23.05.2013 №14.1/12-Г- 178);
18.  Програма курсу «Інформаційно-комп’ютерні мережеві технології» рівень базової школи, 5-9 класи (газета «Освіта Буковини», схвалено Вченою радою ІППОЧО).

Навчальний предмет «Інформатика» має потужний інструментарій для розвитку учнів. Саме тому вчитель повинен не тільки забезпечити опанування учнями зазначених у програмі вимог до знань та вмінь, а і сприяти формуванню навичок ХХІ століття: спільна робота, комунікація, пошук інформації, критичне мислення. Особливу увагу потребує добір змісту навчальних завдань, що повинен бути тісно пов’язаний із потребами учнів, мати застосування в реальному житті, окреслювати перспективи у виборі професії, для реалізації концептуальних засад Нової української школи в системі реформування освітньої галузі Чернівецької області.

Немає коментарів:

Дописати коментар